ДП-27 (пулемет Дегтярова Пихотний) Макет масогабаритний

Комплектація:

- ММГ ДП
- підсумок (під ДП)
- магазин (диск) 6 шт.
- підсумок (під диски) 2 шт.
- ремінь
- сумка ЗИП
- ключ-відвертка
- шомпол
- виколотка
- документ

Ручний кулемет, розроблений В. А. Дегтяровий і прийнятий на озброєння РККА в 1927 році. ДП став одним із перших зразків стрілецької зброї, створених в СРСР. Кулемет масово використовувався як основна зброя вогневої підтримки пахви ланки зведення-роту аж до кінця Великої Вітчизняної війни.

Трофейні зразки ДП використовували у Вермахті (під позначенням «7,62 mm leichte Maschinangewehr 120 (r)»). Крім того, завдяки захопленим у Зимовій війні 1939-40 років і пізніше трофеїв це був один із найбільш масових зразків ручних кулеметів у фінської армії в період Другої світової війни, зокрема й через суттєву перевагу над фінським кулеметом Лахті-Салоранта.

Після закінчення війни кулемет ДП і його модернізований варіант ДПМ, створений з досвіду бойових дій у 1943-44 роки, були зняті з озброєння радянської Армії та широко постачалися дружнім СРСР странам. На озброєнні держав-учисників ОВД перебував до 1960-х років. Застосовувався в Кореї, В'єтнамі та інших країн.

На основі досвіду, придбаного у Другій світовій, стало зрозуміло, що пахті необхідні єдині кулемети, що поєднують підвищену вогневу міць із високою мобільністю. Як ергзац-замінник єдиного кулемета в ланці рота на основі більш ранніх розроблень у 1946 році був створений і прийнятий на озброєння ручний кулемет РП-46, що становить собою модифікацію ДПМ під стрічкове харчування, що, укупі з обважненим дулом, забезпечувало більшу вогневу міць за збереження прийнятної маневровості.

Високу оцінку цієї зброї надав Володимир Федорів — радянський збройовий конструктор, який у роки війни працював консультантом зі стрілецької зброї в наркотичному побуті, автор книг з історії стрілецької зброї.

Під час навчання та бойових дій кулемет обслуговували дві людини: стрілок і його помічник, який переніс короб із 3 дисками. Також під час стрильби з положення лежачи до кулемета обома кінцями прив'язувалася довга стрічка, і боєць, натискаючи її ногою, сильніше притискав приклад до плеча. Отже, коливання кулемета зменшувалися і підвищувалася точність стрільби. Кулемет ДТ встановлювали на мотоцикли М-72. Конструкція кріплення кулемета до коляски дала змогу вести вогонь навіть літаками. Однак, цей спосіб боротьби з літаками був не дуже зручним: для стрільби потрібно було зупинятися, потім боєць вилізав із коляски та з положення «сидячи» вів вогонь повітряними цілями. Після прийняття на озброєння кулемета ДП, що були до цього на озброєнні Червоної армії англійські кулемети Льюїса зразка 1915 р. поступово йшли на склади.